Отже, Росія оголосила про звільнення з Херсона і з усього правого берега Дніпра.
Основні причини та наслідки.
1. Вже неодноразово заявлялося, що оборона плацдарму на правому березі Дніпра для РФ є проблематичною, оскільки основні комунікації через Дніпро обстрілюються ЗСУ. При цьому там стояли найбоєздатніші російські підрозділи – морпіхи та десантники, які, у разі перекидання на інші напрямки, могли б посилити позиції російських військ і бути використані для наступальних операцій.
Не виключено, що рішення про відведення військ було прийнято вже давно, але тягли до виборів до Конгресу США, щоб не давати козирів Байдену. Можливо, була в курсі цих планів і українська влада, що пояснює відносне затишшя на даній ділянці фронту в останні тижні (навіщо атакувати, якщо є розуміння, що росіяни незабаром самі підуть).
Водночас у військово-стратегічному сенсі відхід із правого берега Дніпра означає, що росіяни відмовляються від планів наступу на Одесу та виходу до Придністров’я. І загалом мають намір зосередитися на утриманні вже захоплених територій. Насамперед – сухопутного коридору до Криму. У цьому плані експерти не виключають, що армія РФ може також провести «перегрупування» і на Донбасі, вишикувавши нову лінію оборони по південному березі Сіверського Дінця і пішовши з усієї півночі Луганської області (тобто і зі Сватового, і зі Старобільська, і з Кремінний). Хоча там все залежатиме від ситуації на лінії фронту.
І ще один момент – з виходом на правий берег Дніпра ЗСУ наблизиться до Криму, що полегшить завдання ударів по півострові. Якщо на те, звісно, не буде політичної заборони.
2. Якщо з військової точки зору втрата Росією Херсона не матиме вирішального значення для ходу бойових дій в Україні (за умови, якщо російським військам вдасться піти без серйозних втрат), то іміджеві та політичні наслідки можуть бути значно значущішими.
З політичного погляду – це грандіозна перемога України. І, відповідно, поразка Росії та особисто Путіна. Особливо з огляду на те, що Херсон офіційно анексований РФ.
Здача Херсона вже викликала хвилю зради серед російських блогерів та телеграм-каналів. І саме тих, хто підтримував війну в Україні. Потенційно це загрожує серйозним підривом довіри до Путіна (бо саме його багато хто звинувачує у «здаванні російського Херсона»), а також – до дестабілізації ситуації в РФ. У тому числі і в армії, бойовий дух якої здавання Херсона, звісно, не зміцнює (особливо з огляду на те, що росіяни відступають уже з початку вересня).
Але зрозуміло, що всі внутрішні та зовнішні вороги Путіна качати «зраду» з приводу Херсона будуть дуже активно, сподіваючись підірвати його владу, а також загалом розхитати ситуацію в РФ, знижуючи її здатність продовжувати війну.
3. Чи може стати відхід Росії з Херсона прологом до укладання перемир’я та до закінчення війни? Ця версія активно обговорюється останнім часом, але навряд. І ми вже докладно звільнення Херсона зміцнить віру української влади та суспільства в майбутню перемогу, а тому точно не сприятиме тому, щоб Київ погодився піти на якісь компроміси з Москвою та укласти з нею перемир’я на умовах збереження російського контролю над завойованими землями.
Крім того, і в Україні, і на Заході з’являться очікування початку нової смути в Росії на тлі здачі Херсона. Що також не сприятиме бажанню про щось домовлятися з Путіним.
Якщо воюючі сторони і прийдуть у майбутньому до якоїсь угоди про припинення вогню, то не Херсон буде причиною.